8 квітня

8 квітня 1878 р. у Румунії встановлено медаль «За віддану службу» у двох ступенях – золота й срібна (іл.1-4).

іл.1 іл.2 іл.3  іл.4

Згодом для відзначення військових заслуг до медалей додавалися мечі, а також було додатково встановлено третій ступінь медалі - бронзову відзнаку. Цією відзнакою могли нагороджуватися й іноземці – зокрема, під час зарубіжних візитів монархів її отримували придворні (іл. 5). У 2000 р. медаль відновлено у системі державних нагород Румунії.

іл.5

8 квітня 1911 р. вюртемберзький король Вільгельм встановив пам’ятну срібну медаль на честь свого «срібного» весілля із королевою Шарлоттою (іл. 6, 7). Традиція встановлювати пам’ятні медалі на честь річниць шлюбу була доволі поширеною серед монархів німецьких держав ХІХ – поч. ХХ ст. Як правило, такі відзнаки отримували найближчі родичі та придворні, тому наклад таких нагород є доволі малим.

іл.6      іл.7

8 квітня 1915 р. президент Франції Раймон Пуанкаре заснував Воєнний Хрест – для відзначення заслуг, виявлених у воєнний час військовими та цивільними особами, а також військовими підрозділами (іл. 8, 9). З огляду на можливість повторних нагороджень, з 23 квітня 1915 р. було встановлено позначення їх додатковими елементами. Рівень наказу, яким здійснювалося нагородження, позначався на стрічці: бронзова зірка (наказ по полку та бригаді), срібна (по дивізії), золота (по корпусу), бронзова пальмова гілка (по армії), срібна пальмова гілка (за 5 нагороджень, здійснених наказом по армії).

іл.8      іл.9    

Оскільки на той момент існувала практика нагородження льотчиків Воєнним Хрестом за кожен збитий ворожий літак, вже незабаром з’явилися пілоти, яким для розміщення всіх «пальмових гілок» довелося носити стрічку більшої за звичайну довжини(іл. 10) – зокрема, мова йде про Жоржа Гінемера (1894-1917) (іл.11, 12).

іл.10       іл.11        іл.12

Існує 4 варіанти реверса відзнаки – вони відрізняються датуванням – це типове явище для нагород Першої світової війни (іл.13). Нагорода відразу стала символом героїзму французьких вояків, її зображення широко використовувалося у пропаганді (іл. 14).

іл.13 іл.14

Пізніше, після завершення Великої війни 1914-1918 рр., було встановлено декілька нових різновидів Воєнного Хреста – для відзначення заслуг у нових конфліктах. Серед наших земляків-кавалерів цієї нагороди варто назвати Маршала Радянського Союзу Родіона Малиновського (1898-1967) – його було відзначено двома Хрестами (в обох Світових війнах) (іл. 15).

іл.15

8 квітня 1943 р. у Хорватії було встановлено двоступеневу медаль За поранення – позолочену отримували ті, хто отримав важкі поранення, а залізну видавали за поранення середньої тяжкості. Кількість поранень позначалася синіми смужками на стрічці (від однієї до трьох), в разі ж отримання чотирьох та більше поранень на стрічку накладалося бронзове зображення дубового вінка (іл. 16-18). Традиція позначати кількість поранень смужками на стрічці медалі запозичена від австро-угорської системи нагород. Характерно, що військовослужбовці хорватських підрозділів у складі німецького вермахту отримували і хорватські, і німецькі знаки за поранення (іл. 19).

іл.16іл.17іл.18іл.19