7 травня

7 травня 1981 р. Указом №1870-Х Президії Верховної Ради УРСР затверджено Положення про державні нагороди Української РСР. Відповідно до цього документу, державними  нагородами  Української  РСР були почесні звання Української  РСР ("Заслужений працівник промисловості Української РСР", "Заслужений металург Української РСР",  "Заслужений шахтар Української РСР",      "Заслужений енергетик Української РСР", "Заслужений машинобудівник Української РСР",    "Заслужений будівельник Української РСР", "Заслужений працівник транспорту Української РСР",      "Заслужений       працівник       сільського     господарства Української РСР", "Заслужений винахідник Української РСР", "Заслужений раціоналізатор Української РСР", "Заслужений економіст Української РСР", "Заслужений працівник сфери послуг Української РСР", "Заслужений юрист Української РСР", "Заслужений лікар Української РСР", "Заслужений працівник охорони здоров'я Української РСР", "Заслужений вчитель Української РСР", "Заслужений працівник народної освіти Української РСР", "Заслужений діяч науки і техніки Української РСР", "Народний артист Української РСР", "Заслужений артист Української РСР", "Народний художник Української РСР", "Заслужений художник Української РСР", "Заслужений діяч мистецтв Української РСР",     "Народний архітектор Української РСР", "Заслужений архітектор Української РСР", "Заслужений журналіст Української РСР",  "Заслужений працівник культури Української РСР", "Заслужений      працівник     фізичної   культури  і  спорту Української РСР", "Заслужений майстер народної творчості Української РСР"), Почесна  Грамота  і   Грамота   Президії Верховної Ради Української РСР. Указ втратив чинність у 2001 р. (іл. 1-6).

іл.1іл.2

іл.3  іл.4  іл.5  іл.6

8 травня 1765 року королем Польщі Станіславом II Августом Понятовським встановлено орден Святого Станіслава - на честь єпископа Станіслава Краківського. За церковною легендою, краківський єпископ Станіслав був убитий в 1079 році під час богослужіння прямо в костелі королем Болеславом. Пізніше, в XIII столітті, введений до лику святих та визнаний патроном Польщі. Орден став другою державною нагородою Речі Посполитої, після вищої — Ордена Білого Орла. Девіз ордену — «Надихає нагородою» (лат. Premiando incitat). Орденським знаком став лицарський хрест, покритий червоною емаллю, з 4-ма білими орлами (символ Польщі) між променів хреста, фігурою Св. Станіслава в центрі та латинську вензелем SS за її сторонам. Хрест підвішений на червоній орденській стрічці з білими краями. Спочатку мав одну ступінь. Орденом нагороджували в середньому 50-60 кавалерів на рік. Після 1795 року — Орден на деякий час припинив своє існування, у зв'язку з ліквідацією Речі Посполитої (третій поділ Польщі). 1807 року — після поразки Росії та Австрії у війні з Наполеоном було укладено Тільзітський мирний договір. Відповідно до нього, Польща перестала належати Росії і було утворено Герцогство Варшавське. 1809 року — Король Саксонії й герцог Варшавський Фрідріх-Август I відновив орден Святого Станіслава. В період його верховенства над Орденом (1809—1813 гг.) В нього було прийнято 18 кавалерів. Всього з 1765 до 1813 рр. орденом Св. Станіслава було нагороджено 1762 чоловік. Проте, після розгрому Наполеона за рішенням Віденського конгресу Варшавське герцогства знову увійшло до складу Російської імперії. Маніфестом від 1815 року імператор Олександр I зберіг орден в якості нагороди для уродженців Польщі, розділивши його на 4 ступеня. До 1-го та 2-го ступеня додавалась срібна зірка. Після створення незалежної Республіки Польща орден Св. Станіслава не був відновлений. Замість цього, Польський уряд заснував новий орден «Polonia Restituta» («Відроджена Польща») з кольорами стрічки Ордена Св. Станіслава. Президент Польської Республіки з моменту вступу на свою посаду стає великим Магістром цього Ордена. 9 червня 1979 року «польський уряд» на еміграції (що не визнавався більшістю польської еміграції, а також не був визнаний в самій Польщі після 1989 року), видав указ про заснування Ордена Св. Станіслава. 1990 року цей орден отримав статус громадського, яким може бути нагороджена будь-яка людина. У травні 1999 року Міністерство юстиції України зареєструвало українське відділення «Ордена святого Станіслава», а у квітні 2001 року воно було перереєстровано як громадська організація «Асоціація кавалерів Ордена святого Станіслава». Засновник і керівник організації — Павло В'ялов. У травні 2004 року Асамблея Великих Пріорів Ордена святого Станіслава провела реорганізацію Ордена. Відтоді Міжнародний орден святого Станіслава є міжнародною спілкою національних асоціацій його Кавалерів (іл. 7-11).

іл.7іл.8іл.9

іл.10  іл.11

7 травня 1936 р. на Кубі встановлено чотириступеневий орден Поліцейських заслуг. Нагороду скасовано 1959 року (іл. 12-14).

іл.12  іл.14

7 травня 1992 р. у Канаді встановлено Пам’ятну медаль 125-річчя Конфедерації. Медаллю нагороджено близько 42.000 осіб (іл. 15-).

 іл.15  іл.16 іл.17