20 ТРАВНЯ

20 травня


20 травня 1961 р Постановою Ради Міністрів УРСР засновано Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка. Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії. Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 р. отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики. Від 23 квітня 1969 р. Республіканська премія отримала назву «Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка». 27 вересня 1999 р., згідно з Указом Президента України № 1228/99, з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала нову назву — «Національна премія України імені Тараса Шевченка». Було встановлено, що статус лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка прирівнюється до статусу лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. З 16 березня 2000 р. відповідно до прийнятого Закону України «Про державні нагороди України», Національна премія України імені Тараса Шевченка була віднесена до державних нагород України. Дизайн знаку лауреата зазнав численних змін. Автором проекту чинного знаку є Олександр Сопов (іл. 1-6).

 

іл.1іл.2іл.3іл.4іл.5іл.6

20 травня 2003 р. наказом Міністра оборони України № 142 було встановлено відомчу відзнаку «Знак пошани». У зв'язку з недотриманням необхідних формальностей при запровадженні відзнаки на вимогу Міністерства юстиції України наказ про встановлення відзнаки був скасований, незважаючи на те, що вже відбулось декілька нагороджень. Відзнака з дотриманням усіх формальностей була повторно заснована наказом міністра оборони України Анатолія Гриценка від 12 грудня 2005 р. № 736. Деякі з нагороджених носили відзнаку на п’ятикутній колодці радянського взірця. 30 травня 2012 р. Президент України В. Ф. Янукович видав Указ, яким затвердив нове положення про відомчі заохочувальні відзнаки; міністрам, керівникам центральних органів виконавчої влади, керівникам (командувачам) військових формувань, державних правоохоронних органів було доручено забезпечити в установленому порядку перегляд актів про встановлення відомчих заохочувальних відзнак, приведення таких актів у відповідність із вимогами цього Указу. З набуттям чинності указу нагородження відзнакою було припинено. Протягом 2012–2013 років Міністерством оборони України була розроблена нова система заохочувальних відзнак, що вже не містила відзнаки «Знак пошани» (її аналогом згодом став нагрудний знак/медаль «Знак пошани») (іл. 7-9).

 

іл.7 іл.8 іл.9

20 травня 2003 р. Наказом Міністра оборони України №143 був встановлений Пам'ятний нагрудний знак Міністерства оборони України «Воїн-миротворець» — відомча заохочувальна відзнака Міністерства оборони України, що входила до діючої до 2012 року системи відзнак. Існують знаки з написами: «ВОЇН-МИРОТВОРЕЦЬ», «АНГОЛА», «АФГАНІСТАН», «БОСНІЯ», «БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА» («БОСНІЯ ТА ГЕРЦЕГОВИНА»), «ГВАТЕМАЛА», «ГРУЗІЯ», «ЕФІОПІЯ», «ЕФІОПІЯ І ЕРІТРЕЯ» («ЕФІОПІЯ ТА ЕРИТРЕЯ»), «ІРАК», «КОНГО», «КОСОВО», «КУВЕЙТ», «ЛІБЕРІЯ», «ЛІВАН», «МАКЕДОНІЯ», «МОЛДОВА», «СУДАН», «СХІДНА СЛАВОНІЯ», «СЬЄРРА-ЛЕОНЕ» («СЬЄРА-ЛЕОНЕ»), «ТАДЖИКИСТАН», «ХОРВАТІЯ», «ЮГОСЛАВІЯ»  (іл. 10-12).

 

іл.10 іл.11 іл.12

20 травня 2008 р. Указом Президента України № 460/2008 затверджений Статут ордена Свободи, що включає опис знаку ордена. Авторами проекту ордена є О.М. Сопов, О.В. Тарасюк, О.М. Шиян (іл. 13-15).

іл.13  іл.14 іл.15

20 травня 2008 р. Указом Президента України № 461/2008 затверджене Положення про медаль «За врятоване життя», що включає її опис. Автори проекту медалі: О.М. Сопов, О.М.Шиян (іл. 16, 17).

 

іл.16      іл.17

20 травня 1833 р. у Греції засновано вищу державну нагороду – орден Спасителя. Орден було започатковано першим грецьким королем Оттоном як нагадування про звільнення Греції з Божої милості. Після встановлення у Греції республіки 1973 року орден розділився на дві частини: королівську та республіканську. Королівська частина вручається скинутим королем Костянтином II (знаки ордена мають корону), а республіканська вручається Президентом грецької республіки (замість корони знаки республіканського ордена включають лавровий вінець). За первинним статутом орден вручався грецьким підданим за видатні заслуги у війні за незалежність чи внесок у звільнення Греції, особам, які відзначились на службі в армії, на флоті, на дипломатичній, адміністративній службі, в науках і мистецтві чи інших галузях суспільного життя. Він також вручався за заслуги перед троном і за діяння, що прославляють Грецію та сприяють її процвітанню. Іноземці, що підпали під одну з зазначених категорій, або мають особисті заслуги, також могли бути нагородженими цим орденом. 1926 року статут було змінено через завершення терміну: «Знаки ордена призначені для нагородження грецьких громадян, які відзначились у битвах за Вітчизну, військовослужбовців і цивільних осіб за заслуги перед Грецією, а також за виняткові заслуги. Допускається також нагородження іноземних громадян». З 1973 р. орден розділився на державну республіканську і династичну гілки (іл. 18-22).

 

іл.18іл.19іл.20

 

іл.21   іл.22

20 травня 1835 р. у Тунісі бей Мустафа встановив орден Слави (Нішан-ель-Іфтіккар). 1843 року орден розділено на 6 ступенів, видозмінено дизайн відзнак. В період колоніальної залежності від Франції орденом часто нагороджували іноземців. Від 1957 року нагородження припинені, орден скасовано (іл. 23-28).

 

іл.23іл.24іл.25іл.26іл.27

 

іл.28

 

20 травня 1871 р. у Німеччині встановлено Пам’ятну медаль війни 1870-1871 рр. Для учасників бойових дій нагорода виготовлялася з жовтого металу, для некомбатантів – з білого. Серед тих, хто її отримав, був і відомий лікар Микола Пирогов – восени 1870 р. він відвідав низку лікувальних установ у прифронтовій зоні (за дорученням Товариства допомоги пораненим і хворим на війні) (іл. 29-34).

 

іл.29іл.30іл.31іл.32

 

іл.33іл.34

20 травня 1976 р. Командуванням Берегової охорони США встановлено Медаль Арктичної служби. Нею відзначаються ті службовці, хто провів понад 21 день на кораблях чи берегових станціях Берегової охорони США в Арктиці (іл. 35-39).

 

 іл.35іл.36іл.37іл.38