2 березня 

2 березня 1921 р., 5-й Всеукраїнський з'їзд Рад видав резолюцію про заснування ордену Трудового Червоного Прапору УСРР. Оскільки виготовлення знаків ордена вимагало певного часу, нагородження спочатку проводилося без вручення знака, а видавалося лише свідоцтво про нагородження з підписом голови та секретаря ВУЦВК. Першими орденоносними колективами згідно з рішенням 2-ї сесії ВУЦВК (5–8 травня 1921 року) стали військові з'єднання: 15-та, 30-та, 51-ша стрілецькі дивізії Збройних Сил України і Криму та 14-та кавалерійська дивізія 1-ї кінної армії, яка «особливо відзначилася на фронті праці та посівної компанії». Першими ж індивідуальними орденоносцями у червні 1921 року стали інженер І. К. Каспарянц і комісар В. С. Іванов — керівники робіт з відновлення Наводницкого моста в Києві. Орден вручався по 1933 рік. За деякими підрахунками цим орденом було відзначено 307 осіб та 19 колективів (у тому числі 11 військових підрозділів), за іншими даними відбулося біля 400 нагороджень. При цьому знаків ордену було виготовлено приблизно 3200 з 5000 замовлених. Орден був надзвичайно складної конструкції (11 складових частин). Остання сторінка в історію нагороди була вписана у 1957 році - тоді Київський завод "Арсенал" отримав дублікат ордену (оригінальний знак було втрачено в роки війни, під час евакуації) (1-3).

                          1

                           2

                           3

2 березня 2006 р., видано Наказ Міністра оборони №131 "Про затвердження Положення про заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України", яким встановлювався перелік видів відомчих відзнак та порядок представлення до них. Наказ втратив силу у 2012 р.

2 березня 1944 р. наказом каудільйо Франсіско Франко в Іспанії встановлено триступеневу Медаль соціальних заслуг пенітенціарної служби. Нагорода існує по цей час (4,5).

                                                      4

                              5