18 червня

18 червня 1985 р. Президія УНРади з нагоди створення Збройних сил України у 1945 р. наказом ч. 143 встановила хрест «40-ліття Української Народної Армії». Хрест надаваний Президентом Української Народньої Республіки в Екзилі іменем Української Народньої Республіки за підписом Керівника Ресорту Військових Справ д-ра Романа Богатюка. Виміри хреста - 30 мм х 30 мм. Стрічка - 35 мм ширини, з білою смужкою посередині на зеленому тлі. Мініатюра - 15 мм х 15 мм, стрічка - 15 мм ширини (1).

іл.1

18 червня 1757 р. встановлений Військовий орден Марії Терезії —- австрійський військовий орден. Орден був заснований королевою Угорщини і Богемії Марією Терезією  в ході Семирічної війни на честь перемоги над пруссаками при Коліні і призначався тільки для нагородження військових. Першим нагородженим став командувач битви при Коліні фельмаршал Леопольд Йозеф Даун. У 1918 році, після розпаду Австро-Угорської монархії, останній імператор Карл I передав права нагородження орденом Орденському порадою. У1931 році відбулося останнє нагородження орденом, після чого Рада постановила, що подальші нагородження проводитися не будуть. Останній кавалер ордена — Готфрід Фрайхер фон Банфільд помер у 1986 році. Орденом Марії-Терезії нагороджувалися лише офіцери, незалежно від походження та національності за багаторічну військову службу, подвиги в бою і отримані поранення. Статут ордена не допускає, щоб при носінні його знака поруч із ним були сусідами іноземні ордени. За статутом, прийнятим у 1758 р., орденом не могли нагороджуватися іноземці, але це правило ніколи не дотримувалася. Так, наприклад, кавалерами ордена були російський імператор Олександр I, німецький імператор Вільгельм II, фон Мольтке, А. В. Суворов, князь Багратіон і герцог Веллінгтон, а також багато інших знамениті воєначальники (2-8).

іл.2 іл.3 іл.4 іл.5

іл.6   іл.7   іл.8

18 червня 1897 р. король Вюрттембергу (Німеччина) Вільгельм ІІ встановив срібну медаль «За порятунок життя». Автор проекту – Карл Швенцер. Всього було виготовлено 259 медалей. До 1918 р. було здійснено 217 нагороджень (9,10).

іл.9    іл.10

18 червня 1921 р. німецький союз ветеранів війни «Кіфхойзербунд» встановив пам’ятну медаль для учасників Великої війни 1914-1918 рр. На аверсі – девіз: «Зброя блищить, честь – незаплямована». На реверсі – цитата Гінденбурга: «Гордо і не схиляючи голови, ми виходимо з боротьби, в якій нам чотири роки протистояв весь світ». Відомі 76 офіційних та 23 неофіційні планки із назвами місць битв (11-16).

іл.11 іл.12 іл.13 іл.14

іл.15 іл.16

18 червня 1947 р. у Болгарії встановлено орден «Народна Республіка Болгарія». Першим кавалером став Георгій Димитров. До 1950 р. орден мав 5 ступенів, згодом – 3 ступеня. Нагородження припинені 21 березня 1991 р. (17-22).

іл.17 іл.18 іл.19

іл.20 іл.21 іл.22

18 червня 1982 р. в Іспанії встановлено Королівський орден спортивних заслуг. Нагородження Великим Хрестом – вищим ступенем – здійснюється королівським указом за подання уряду. Золоту медаль ордену надає профільний міністр, а срібною й бронзовою медаллю нагороджує Президент спортивної ради (23-28).

іл.23 іл.24 іл.25

іл.26  іл.27 іл.28

18 червня 2002 р. встановлений Орден «За за́слуги пе́ред Литво́ю» (лит. Ordinas «Už nuopelnus Lietuvai») — державна нагорода Литовської Республіки для нагородження литовських та іноземних громадян за особливі заслуги на благо Литви в різних галузях професійної діяльності. Орден «За заслуги перед Литвою» має п'ять ступенів і медаль ордена. Рід діяльності кавалера позначається різноманітними підвісками, які з’єднують хрест ордена зі стрічкою. Серед українців-кавалерів ордена можна назвати ректора Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого - Олексія Безгіна (29-33).