17 червня

17 червня 2015 р. Наказом №459 Департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації встановлено Почесну відзнаку «За жертовну працю». Цієї відзнакою нагороджуються медичні працівники області – учасники АТО. 

17 червня 1715 р. у великому герцогстві Баден (Німеччина) маркграф Карл Вільгельм Баден-Дурлахський встановив орден Вірності – першу й найвищу нагороду Бадена. Після падіння монархії у Німеччині у 1918 р. орден Вірності залишився в статусі династичної нагороди (1-6).

іл.1 іл.2 іл.3 іл.4

іл.5          іл.6

17 червня 1847 р. папою Пієм IX був заснований Орден Пія IX — третій за старшинством орден Ватикану. Хоча, попередній папа Григорій XVI скасував титули, асоційовані з орденом Золотої шпори, Пій IX знову ввів присвоєння папського дворянства для першого і другого класів свого ордена. Дворянство було спадковим для першого класу і особистим для другого. Лицарям вручалися лише інсигнії ордена. 11 листопада 1939 року папа Пій XII листом «Litteris suis» скасував усі титули і постановив, що заслуги повинні надалі винагороджуватися лише почесними званнями, а не дворянством. В 1987 році Державний секретаріат Святого Престолу опублікував критерії нагородження орденом Пія IX. У цьому документі серед іншого було зазначено наступне: «Орден Пія IX, заснований в 1847 році папою Пієм IX для нагородження за видатні заслуги перед церквою і суспільством, в даний час вручається за заслуги перед папою, переважно дипломатам, акредитованим при Святому Престолі, державним діячам або представникам держав або монархів, які перебувають з візитом». Згідно з первісним статутом, критерієм для нагородження орденом були видатні заслуги перед церквою і суспільством. У двадцятому столітті орден Пія IX вручався за службу понтифіку, а після 1929 року, коли було утворено державу Ватикан, в статут були внесені значні зміни — орден стали вручати дипломатам, акредитованим при Святому Престолі, і офіційним особам, наприклад,прем'єр-міністрам, міністрам, членам делегацій, які виконують спеціальні доручення, відвідують різні папські заходи — інтронізацію, святкування річниць і т. д. Варто зазначити, що орденом Пія ІХ нагороджують як католиків, так і представників інших конфесій. Повноважні посли при папському дворі, які пробули на посаді не менше двох років, при закінченні акредитації отримують Великий хрест ордена. Консули і перші секретарі посольств при від'їзді зазвичай отримують ступінь Командора ордена, а дипломати рангом нижче — знаки лицаря. Чиновників папської адміністрації і офіцерів швейцарської гвардії з різних нагод також можуть нагороджувати орденом Пія IX. Дипломати представництв держав, які не мають повномасштабних дипломатичних відносин зі Святим Престолом, зазвичай нагороджуються відповідним до їхнього рангу класом ордена Святого Сильвестра (7-12).

іл.7 іл.8 іл.9 іл.10

іл.11    іл.12

17 червня 1890 р. у Франції встановлено Пам’ятну медаль міністерства праці. Медаллю нагороджували за вислугу років (13,14).

іл.13    іл.14

17 червня 1921 р. в Японії встановлено медаль за участь у першому Всеяпонському перепису населення (15,16).

іл.15    іл.16

17 червня 1930 р. у Бельгії встановлено Медаль бійців-волонтерів. Нею відзначали бельгійських громадян та іноземців, які добровільно зголосилися на службу до війська в роки Великої війни 1914-1918 рр. (17,18).

іл.17     іл.18

17 червня 1950 р. у Болгарії було засновано орден Георгія Димитрова – першу й найвищу нагороду НРБ. Першим його кавалером став В. Червенков, міністр-голова НРБ в 1950 році. Автором первинного проекту ордена був скульптор К. Лазаров. Часткові зміни до проекту вніс художник-гравер О. Одабашян. До 1952 р. орден виготовлявся в приватному ательє, потім — на Державному монетному дворі. У середині золотого орденського знака розміщений медальйон червоної емалі з рельєфним бюстом Георгія Димитрова вліво. Медальйон оточений білим кантом. У нижній частині ордена розташована стрічка червоної емалі з написом «Георгій Димитров». Медальйон оточений двома пшеничними снопами, у верхній частині знаходиться маленька п'ятикутна зірка червоної емалі. У нижній частині — серп і молот червоної емалі. Розміри знака — 45 × 42 мм. Орден мав два різновиди: самі перші випуски 1950 не мали п'ятикутною колодки і кріпилися до одягу за допомогою нарізної штифта або шпильки. Потім орден став носитися на п'ятикутною колодкою, обтягнутою темно-червоною стрічкою з червоними смужками по краях. 21 березня 1991 р. офіційно проголошено про припинення нагородження орденом Георгія Димитрова. Всього нагороду отримали близько 4.000 осіб. Крім персональних, були й колективні відзначення – так, зокрема, орденом були нагороджені Харківський електромеханічний завод та Харківський тракторний завод (19-21).

іл.19 іл.20