14 червня

14 червня 1840 р. великий герцог Гессенський Людвіг ІІ встановив медаль військових заслуг. Медаль, яка виготовлялася з бронзи трофейних гармат, призначалася підданим герцога – учасникам військових конфліктів в період 1780-1866 рр. Автор проекту – професор Х. Шніцпан. Офіційно проголошена кількість нагороджень – 30.287 (1-4).

іл.1  іл.2

іл.3 іл.4

14 червня 1894 р. у Франції встановлена Почесна медаль митниці. Відзнакою нагороджувалися службовці цього відомства за 20-річну вислугу. Відомі варіанти дизайну реверса медалі (5-9).

л.5 іл.6 іл.7

іл.8 іл.9

14 червня 1922 р. адмірал Міклош Хорті – регент Угорського королівства – встановив вищу нагороду держави – орден Заслуг. Кількість ступенів, деталі назви та дизайн знакіфв неодноразово змінювалися через політичні перипетії, але з 1991 р. вигляд відзнак повернувся до початкового (10-14).

іл.10іл.11іл.12

іл.13 іл.14

14 червня 1961 р. у Домініканській Республіці встановлено «Орден Заслуг 14 червня». Назва ордену зумовлена тим, що 14 червня 1959 р. група партизан-ліворадикалів висадилася на територію острову з метою боротьби проти диктатури. Згодом орден було скасовано (15,16).

іл.15    іл.16

14 червня 1985 року королем Олафом V заснований Королівський Норвезький орден Заслуг (норв. Den Kongelege Norske Fortenstordenen) — державна нагородаНорвегії. Статут єдиного (до 1985 р.) норвезького ордену — Святого Олафа обмежував коло осіб, що мали права на нагородження. Доволі гостро постало питання про відзнаку громадян Норвегії, які мешкали за межами країни, а також іноземців за заслуги перед Норвегією.  Виходячи з цього, 14 червня 1985 року король Олаф V заснував орден Заслуг. Новий орден, згідно зі своїм статутом, став еквівалентом ордена Святого Олафа. Король Норвегії є гроссмейстером ордена. Спадкоємець престолу одночасно є кавалером Великого хреста. Рада ордена складається з трьох членів: канцлера, віце-канцлера й члена Ради. Начальник Королівського двору одночасно обирається канцлером ордена. Начальник протоколу Міністерства закордонних справ Норвегії є віце-канцлером. Третім членом Ради є начальник канцелярії ордена Святого Олафа. Канцелярія ордена розташована в Міністерстві закордонних справ Норвегії й перебуває у віданні начальника канцелярії та секретаря ордена. Орденом Заслуг нагороджуються громадяни Норвегії, що мешкають чи працюють за межами Норвегії (головно, дипломати), а також іноземці, за видатні заслуги перед Норвегією. Подання до нагородження надаються в Раду ордена та затверджуються королем. В особливих випадках король має право нагороджувати за своїм рішенням, без подання до Ради ордена. На відміну від ордена Святого Олафа, знаки ордена Заслуг не потрібно повертати після смерті кавалера (проте, при отриманні більш високого ступеня, знаки нижчого ступеня підлягають поверненню до канцелярії ордена). Серед відомих на широкий загал кавалерів можна назвати Ангелу Меркель та Франка-Вальтера Штайнмайєра (17-22).

іл.17іл.18  іл.19

іл.20  іл.21