12 липня

Через даний статус медаль дуже часто присвоюється посмертно. Кожен вид Збройних сил США має право на свій дизайн медалі, але на практиці Корпус морської піхоти і Берегова охорона використовують дизайн ВМС. Президент США особисто вручає Медаль Пошани героєві, що здійснив подвиг, а в разі загибелі військовослужбовця — найближчим членам його родини. Нагорода має особливий статус і охороняється спеціальним законом, затвердженимКонгресом США. Медаль Пошани — одна з двох військових нагород США, що призначена для носіння на шиї. Історично статус медалі передбачав нагородження нею лише рядового та сержантського складу, який безпосередньо вів активні бойові дії та проявив мужність й героїзм на полі бою. Проте, вже 3 березня 1863 року спеціальним актом Конгресу США до статуту медалі були внесені зміни й до категорії нагороджених включили також офіцерський склад Збройних сил США. 3 червня 1916 р. за дорученням Конгресу США була створена незалежна спеціальна комісія з 5 відставних генералів армії США, які отримали повноваження ретельно вивчити матеріали нагородження та надати професійний висновок щодо правомірності вручення Медалі Пошани з самого початку її створення. Комісія працювала до 5 лютого 1917 року, коли були оголошені результати дослідження. 911 кавалерів медалі були позбавлені цього звання (що становило майже 30% з числа нагороджених на той час). Два з них були згодом відновлені — у 1977 році відновлено нагородження доктора Уокер, та в 1989 — знаменитого розвідника—дослідника Дикого Заходу «Буффало Біла» Коді, які були скасовані раніше в 1917 році. Після завершення Другої світової війни була ще раз переглянута правомірність вручення Медалі Пошани. Були значно посилені вимоги до правил нагородження, і знову історія країни поповнилася тими, кого позбавили нагороди. Водночас, з середини ХХ століття були також зняті й деякі дискримінаційні обмеження. Так, з цього часу до нагородження могли бути представлені афроамериканці. 9 липня 1918 року Конгрес остаточно прийняв акт, що затвердив Медаль Пошани найвищою військовою нагородою США і врегулював порядок її вручення. З того часу «Медаль Пошани» — найвища винагорода США. Безвідносно до кількості медалей і приналежності до виду Збройних сил, всі, нагороджені «Медаллю Пошани», вшановувалися як Національні герої США. Формально такий статус був встановлений лише після Першої світової війни. Тоді ж було введено правило нагородження Героя особисто Президентом США. Дизайн та виробництво перших 200 медалей були доручені монетному двору у Філадельфії на замовлення секретаря військово-морських сил Гедеона Уелса.. Монетний двір розробив кілька дизайнерських варіантів медалі, серед яких пропозиція філадельфійської фірми «Уїльям Уїлсон та сини» була визнана найкращою. Обраний тип медалі мав форму перевернутої п'ятикутної зірки, кожний з променів якої мав лавровий лист, який символізував перемогу та дубовий лист — символ сили. По периметру зображення розташовувалися 34 зірки — символи штатів США того часу, у тому числі усі 11 штатів, які входили до Конфедеративних Штатів Америки. У центрі зірки поміщений круглий барельєф з головою римської богині мудрості та війни Мінерви у військовому шоломі. Довкола барельєфа — плоске кільце з гравірованим написом «Сполучені Штати Америки». На зворотному боці кільця гравірувалося ім'я та прізвище нагородженого. Зірка двома променями кріпиться до прямокутної пластинки, на якій вигравіюване слово «Доблесть». Над пластинкою — рельєфний білоголовий орлан(символ США), як на гербі США. Вся конструкція підвішена до блакитного муарового восьмигранника, на якому розташовано 13 білих зірок (символізують перші 13 штатів, що утворили США). «Медаль Пошани» носиться на блакитній муаровій стрічці поверх шийного вузла галстука (1-5).

іл.1  іл.2 іл.3 іл.4

іл.5

З того часу в конструкцію медалі вносилися деякі зміни, але в цілому медаль Пошани залишалася в такому вигляді. Сучасна Медаль Пошани Армії США виготовляється з позолоченої бронзи та також має вигляд перевернутої п'ятикутної зірки, укріпленої на покритому зеленою емаллю кільці у вигляді лаврового вінка. На зворотному боці медалі додатково вигравіруваний напис «Від Конгресу» (англ. The Congress To), нижче за який залишено місце для імені і прізвища нагородженого. На повсякденній військовій формі замість медалі носять колодку Медалі, її прикріпляють окремо на 1/4 дюйма вище за колодки інших нагород. При нагородженні медаллю більше одного разу, другу і подальші медалі не носять, а на муарову стрічку або колодку медалі прикріпляють золоту зірку для флотської медалі і дубове листя — для варіантів армії і ВПС. Такий спосіб позначення багаторазового нагородження однією і тією ж винагородою характерний для системи нагород США. Для носіння з цивільним одягом передбачена шестикутна розетка кольорів стрічки медалі з 13 зірками. Існує два варіанти подання військовослужбовців на нагородження Медаллю Пошани. Перший і найпоширеніший — звичайна процедура клопотання про нагородження, у цьому разі клопотання має бути затверджене на всіх рівнях командної ієрархії, включаючи Верховного Головнокомандувача Збройними силами країни — президента США. Другий варіант передбачає можливість подання клопотання на нагородження медаллю одним з членів Конгресу (як правило, за запитом його виборчого округу) і затверджується спеціальним актом Конгресу. Після багатьох поправок до статусу медалі, остаточно було встановлено, що ця військова винагорода вручається тільки військовослужбовцям за подвиг на полі бою. Цікаво відзначити, що процес клопотання на нагородження медаллю, окрім проходження його через усі рівні командування, передбачає проведення ретельного незалежного розслідування власне факту подвигу, щоб уникнути помилок або незаконного нагородження.

Серед нагороджених Медаллю Пошани були також герої українського походження. Зокрема:

Николас Орешко (1917 — 2013) — за героїчний вчинок у ході Арденнської операції;

Едвард Москала (1921 — 1945) — за проявлену мужність під час битви на Окінаві;

Ентоні Кротяк (1915 — 1945) — у ході боїв за Філіппіни здійснив подвиг, пожертвував своїм життям, накривши тілом японську гранату;

Джон Дутко (1916 — 1944) — за героїзм у боях в Італії;

Джозеф Джон Садовський (1917 — 1944) — за хоробрість та самопожертву заради врятування товариша в бою у Франції.

До 2006 року Медаль Пошани — єдина нагорода США, яка була захищена спеціальним федеральним законом, що забороняв приватний перепродаж або виробництво копій. Відповідно до закону, всі медалі вручаються лише через міністерство оборони США. Незаконне використання медалі, у тому числі носіння або виготовлення караються накладенням штрафу в розмірі до 100 000 доларів США та засудженням до в'язниці на строк до 1 року (6,7).

іл.6          іл.7

12 липня 1901 р. імператор Німеччини Вільгельм ІІ встановив Китайську пам’ятну медаль для некомбатантів (для учасників бойових дій медаль була встановлена раніше). На відміну від «бойової», медаль карбувалася не з бронзи, а зі сталі (8-10).

іл.8  іл.9 іл.10

12 липня 1913 р. у Сербії встановлено Медаль Мілоша Обіліча. Нагородою відзначали офіцерів за героїзм у бою. Медаль мала «золотий» та «срібний» ступені. Серед нагороджених цією медаллю – легендарна жінка-сержант Мілунка Савич (11-14).

іл.11 іл.12

іл.14

12 липня 1934 р. у Сирії було встановлено орден Омейядів. Ця триступенева нагорода, якою відзначаються як військові подвиги, так і цивільні заслуги, досьогодні є найвищою в орденській ієрархії Сирії (15-17).

іл.15  іл.16 іл.17