6 червня

6 червня


6 червня 1948 р. постановою УГВР встановлена медаль УПА «За боротьбу в особливо важких умовах». Цією медаллю нагороджували командири груп (ВО) УПА на основі дозволу Головного Командира УПА. Медаль отримували усі без винятку учасники визвольно-революційного підпілля, які під час другої більшовицької окупації впродовж щонайменше двох років боролися в особливо важких умовах, що вимагали просто надлюдських фізичних і моральних зусиль, для відзначення особливої мужности та їхніх особливих заслуг для справи визволення України. У наказі ГВШ УПА ч. 1/48 зазначалося, що у справі введення медалі буде видана інструкція. ГВШ УПА 12 червня 1948 р. в інструкції інформував, що право нагороджувати підпільників цією медаллю мало командуваня УПА-Північ та ВО "Лисоня", інші групи цей дозвіл отримали дещо пізніше. НА самих медалях вибитий напис був інший - "За боротьбу в особливо важких умовинах". Діаметр 30 мм. Стрічка шириною 16 мм. з трьома блакитними смужками на жовтому тлі. Автор проекту: Ніл Хасевич. У якій саме країні, яким ювеліром чи спеціалізованим закладом і в якій кількості були виготовлені ці нагороди, дотепер не з'ясовано (1-3).

 

іл.1  іл.2  іл.3

 

6 червня 1914 р. князь Шварцбург-Рудольфштадтський (Німеччина) Гюнтер встановив триступеневу відзнаку за довголітню службу – вона призначалася для нижніх чинів жандармерії князівства, а також підданих князя, які служили у 7-му Тюринзькому №96 піхотному полку. 9 років служби давали право на отримання нижчого ступеня відзнаки, для нагородження двома вищими необхідно було відслужити відповідно 12 та 15 років (4,5).

 

іл.4   іл.5

 

6 червня 1946 р. у Великобританії встановлено Медаль служби в Індії. Медаллю нагороджувалися індійські військовослужбовці, які прослужили в період Другої світової війни не менше трьох років, але не брали безпосередньої участі у бойових діях (6).

 

іл.6

 

6 червня 1947 р. у В’єтнамі встановлено орден Хо Ши Міна. Орден призначено для нагородження видатних заслуг у різних галузях. По суті, орден був аналогом радянського ордена Леніна. Допускається нагородження як окремих осіб, так і колективів. У 1947-1981 рр. нагорода мала три ступеня, пізніше – лише один (7-11). 

 

іл.7 іл.8

 

іл.9 іл.10